ПДФО - це податок з доходів фізичних осіб, який має друге не менш популярне найменування «прибутковий податок». У процесі розрахунку даного податку кожен бухгалтер зобов'язаний враховувати податкові соціальні пільги, які стосуються виключно виплати заробітних плат для громадян України.
Розрахунок такої пільги здійснюється за спеціально затвердженою формулою: береться прожитковий мінімум фізичної особи на 1 січня конкретного року і множиться на 50%.
Така пільга залишається актуальною для всіх громадян, доходи яких залишаються в нормі і не перевищують суму, розраховану за цією формулою: прожитковий мінімум на 1 січня конкретного року * 1,4 округленої до найближчих 10 гривень.
Особливості нарахування
ПДФО відрізняється з урахуванням певної області його застосування, а також отримання різних доходів. Наприклад, грошові кошти, отримані фізичною особою в результаті здачі в оренду нерухомості, підлягають обкладенню податками. Однак в такому випадку, функції податкового агента виконує людина, яка орендує дане приміщення. Якщо ж орендар - це фізична особа, яка не займається підприємницькою діяльністю і не входить в категорію юридичних осіб, тоді роль податкового агента належить орендодавцю. Представлений агент зобов'язаний самостійно розраховувати і сплачувати ПДФО. Крім того, не варто забувати про обов'язкову звітність, яка потрібна для органів ДПС. Варто також відзначити той факт, що сума ПДФО обов'язково повинна бути включена у вартість оренди даного житла. Таким чином, оплачувати ПДФО необхідно разом з виплатами доходів або протягом дня, який слідує за днем виплати орендної плати. В процесі нарахування заробітної плати для кожного співробітника бухгалтер зобов'язаний вказувати суму ПДФО у відповідній зарплатній відомості, де кожен працівник зможе особисто переконатися в правильності проведених підрахунків.